75 роковини трагедії Бабиного Яру

 В Козелецькому технікумі ветеринарної медицини була проведена виховна година в групах: 

Бабин Яр 1

І-ІV курсів до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру, Організована тематична виставка літератури, на тему: «Трагедія Бабиного Яру» 22-29 вересня 2016 року. Напередодні роковин трагедії, 22 вересня,  в групі ІІ-Б(9) відбулася виховна година на тему: «Трагедія Бабиного Яру – в серці українського народу».

  «…Великий боже, ми з твоєї згоди

Проходимо дорогу в Бабин Яр,

Де смертно ти поєднуєш народи,

Щоб зберегти життя й свободи дар…»

Дмитро Павличко

29 вересня цього року в Україні відзначали 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру.

Головною метою виховної години було  донести до студентів  основний зміст подій, що відбулися в Бабиному Яру в 1941 – 1943 роках, які викликають глибоке співчуття до жертв трагедії, відразу до насильства і шовінізму, продовжувати формувати основу культури міжнаціональних відносин у суспільстві, учити,  співчувати та допомагати ближньому.

Трагедії Бабиного Яру є нагодою не тільки згадати жертв війни та Голокосту, але й вшанувати героїв опору нацизму, виховувати молодь на прикладах взаємоповаги між народами, духовного подвигу заради рятування життя людей.Babin Yar

Студенти підготували змістовні презентації  та відеофільм.

Бабин Яр - одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".

Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка - близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Ці страшні цифри, ці факти не вміщаються в людській свідомості. Це неможна ні осмислити, ні зрозуміти. Такій жорстокості немає пояснення.

Тому студенти повинні  пам’ятати трагедію Бабиного Яру, для того, щоб така трагедія не повторилася.